с. Руч

Вермысь

Победалы 70 во тырӧмкӧд йитӧдын кӧсъя пасйыштны бать Иван Васильевич Ульныров, Руч сиктса ногӧн кӧ, Педьӧ Вась Иван йылысь, кодӧс олӧмаджык йӧз тӧдӧны зэв бура.

Чужис да быдмис Ручын вӧралысьлӧн семьяын. Дзолядырсянь тӧдіс вермана удж, велӧдчыны ёнасӧ эз эштыв, век помаліс тайӧ уджсӧ. Война пансьӧм бӧрын, 15 арӧсӧн нин, век жӧ сійӧс мӧдӧдісны Сыктывкар бердысь вӧр заводса ФЗО-ӧ, кӧні, государстволӧн отсалӧмӧн, сиктса челядьлы овны да велӧдчыны вӧлі кокниджык. Война вылӧ татысь босьтісны  велӧдчигкостіыс 17 арӧсӧн, 1943 воын.

Веськаліс артполкӧ да тӧлысьӧн-джынйӧн велӧдчӧм бӧрын индісны гвардейскӧй миномётлӧн, кодӧс ёнджыка тӧдам «Катюшаӧн», взводӧ. И пыр жӧ мӧдӧдісны Курскса мегыр вылӧ. «Катюшалӧн» новлӧдлан юкӧныс первойсӧ вӧлі асланым ЗИС-5 автомобиль подув вылын, а сэсся лыйлан ӧрудиесӧ кутісны сувтӧдны Америкаысь вайӧм студебеккеръяс вылӧ. Тайӧ ён машинаыс унаысь дорйыліс лыйсьысьясӧс, сы вӧсна мый ӧдйӧ вермыліс мунны места вылысь, мед не сюрӧдчыны фашистъяслы. Делӧыс сыын, мый немечьяс ӧтарӧ зілисны дзоньӧн босьтны тайӧ ӧружиесӧ, мед тӧдмавны сылысь гусяторсӧ. Кыдзи висьтавліс бать, автомобильнӧй кабина сайын пу ящикын пыр вӧлі 100 килограмм взрывчатка, медым, веськаласны кӧ кытшӧ, установкасӧ пасьвартны. Сійӧ ящик вылас и пуксьывлісны ӧтарӧ-мӧдарӧ ветлігӧн.

Германияӧдз эз воны, 1945 воын налысь полксӧ бергӧдісны Войвыв кытш сайӧ. Сійӧ вося Победа лунӧ пырис коммунистической партияӧ. Войвыв кытш сайын служитіс 1947 воӧдз. Тадзи зумыд киясын кутісны шедӧдӧм мездлун. Тайӧ жӧ могнас 1985 воӧдз миян куим армия сулаліс Германияын. Me ачым 1969-1971 воясын служиті Германияас, аддзылі Берлинсӧ, Эльбасӧ, Шпреясӧ да мукӧдтор и веськыда шуа, мый немечьяслӧн олан сямыс меным сьӧлӧм вылö эз во. Медводз кӧ, олӧны зэв дурка, миян Коми мукӧд да коми войтыркӧд он ӧткодяв.

Батьлӧн армияын служитӧмыс помасис 1947 воын Норвегияын. Локтӧм бӧрас гӧтрасис да мамкӧд вуджис Кулӧмдінӧ. Фронтӧвикӧс да коммунистӧс босьтісны компартиялӧн райкомӧ инструкторӧн. Мӧдӧдлісны велӧдчыны совпартшколаӧ да, кыдзи уполномоченнӧй, ёна ветлӧдліс районса совхозъясӧ да леспромхозъясӧ, ёнджыкасӧ вӧлӧн да подӧн, и сӧмын корсюрӧ нёль местаа ЯК-12 самолётӧн. Машинаясыд сэки вӧліны зэв на этшаӧсь, а туйясыд лёкӧсь.

Сэсся уджаліс райисполкомса юралысьӧс вежысьӧн да юралысьӧн. 1959 восянь 1962-ӧдз вӧлі промкомбинатса директорӧн. Тайӧ предприятиеыс вӧлі Кулӧм ю вомын. Пӧрӧдісны вӧр Джеджимысь, Парма да Сордъёль дорысь, кыскисны вӧвъясӧн. Кулӧмдінын, Вичко шор сайын веськыдвылас, вӧлі Чапаев нима кӧлуй вуранін. Ручӧ лэччан туй вылын, Чукля шорын, вийӧдісны дьӧгӧдь да сир. Ручын кывтыдпомас вӧлі кӧмкот вуранін, вурисны кучик сапӧгъяс да посни кӧмкот.

Сійӧ жӧ воясас бать уджалігмозыс помаліс Ухтаса вӧр техникум. Патераяс сэки эз вичмӧдлыны, и батьлы ковмис лэптыны Кулӧмдінын Гагаринлӧн улича вылӧ ас керка. Промкомбинат бӧрын уджаліс Кулӧмдінса леспромхозын рабочкомса юралысьӧн да сэні жӧ парткомса секретарӧн. Век уджаліс сэні, кытчӧ индыліс партия. Сійӧ кутіс йӧзӧс чорыд киясын, но тайӧ эз вӧв вывтіасьӧмӧн. Сы пыдди ӧні гӧгӧр личыд, да бурыс таысь нинӧм абу.

Пенсия вылӧ петтӧдз бать уджаліс партиялӧн райкомын, веськӧдліс удж котыртан юкӧнӧн, сылӧн веськӧдлӧм улын вӧлі ӧкмыс инструктор. Бӧръя воясӧ сэні жӧ веськӧдліс ӧтувъя юкӧнӧн. Тӧдчисны война кадся доймӧмъяс, Войвыв кытш сайын кынмалӧм, да бӧръя дас восӧ век висьӧдчис. Военкомат пыр некымынысь мӧдӧдлiсны санаторийясӧ, но эз отсав, кувсис 2002 вося январ 3 лунӧ республикаса бурдӧдчанінын.

Став сьӧкыдлуныс сюрис и тылын уджалысьяслы. Пӧч висьтавліс, мый гожӧмъяснас некутшӧм шойччан лунъястӧг мырсисны колхозын, а тӧвнас вӧліны кер дорын, лучковкаӧн пӧрӧдлісны пуяс, увйысьлісны да вӧлӧн петкӧдлісны делянка вылысь. Лунся норма тырттӧдз эз лысьтлыны эновтны уджаланін. А ыджыд мам висьтавліс, мый тулысъяснас вӧвъясӧн гӧрлісны 40 лунӧдз. Тулыснад кӧрымыд омӧлик, и вӧвъяс мунігкостіыс усьлісны бӧрӧздаӧ да эз вермыны чеччыны. Сэсся локтіс вӧвъяслӧн сідз шусяна менингит висьӧм, да кутісны йӧйтавны. Зэв унаӧс ковмис вины да гуавны сиктысь бокӧ. Ручын эм куим татшӧм гуаланін, ӧтиӧс ме тӧда. Тулысъявылыс дзикӧдз омӧльтчылісны и мӧсъяс. Скӧт картаясын вель унаӧс ковмыліс кынӧм улӧдыс домавны йирк бердӧ.

Со мый ме гижышті аслам бать да медводдза велӧдысь йылысь. Кольӧ 10, 20 во, и фронтӧвикъяс моз жӧ ог лоӧй и ми, налӧн челядь. Но кытчӧдз ловъяӧсь, найӧ оласны миян сьӧлӧмын. Помнитӧй Победа дорысьясӧс и ті. Воддзасӧ помниттӧг аскиа луныс абу.

Ульныров, Валерий.

Дереваннӧй.

Снимок вылын: И.В. Ульныров.

Парма гор, 2015, Апрель 30 лун.

 © Усть-Куломская межпоселенческая библиотека